Палаци Києва

Марийський палац

Марийський палац, 2005

Добре відомий тепер в усьому світі Марийський палац на Липках має власну цікаву історію. Колись цей цілісний палацово-парковий ансамбль створювався для цариці Єлизавети Петрівни. Фаворитом Єлизавети був граф Олексій Розумовський - син реєстрового козака Козелецької сотні Київського полку. Тому й ставлення цариці до України було особливим. За підтримки Олексія в Україні відновилося гетьманство, а гетьманом став його молодший брат Кирило Розумовський, який одружився з родичкою цариці - Катериною Наришкіною.

Місце для палацу в Києві було обране на мальовничому пагорбі над Дніпром, між Старим Києвом, де цариця звеліла збудувати Андріївську церкву, та Печерською лаврою.

Марийський палац з готелю "Київ"

Палац, як і церкву, споруджено за проектом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі в 1745-1752 рр. командою архітекторів, очолюваною Іваном Мічуріним. Садові майстри Д. Фок, В. Скобєєв та інші розпланували просторий Царський сад. За бажанням цариці палац у Києві споруджувався на взірець палацу в підмосковному селі Перово, зведеного тим же Ф.Б. Растреллі. У Києві палацу було додано видовжені крила з боку парку. Головний фасад має довжину 65,3 м, а парковий -119,1 м. Загальна висота палацу - близько 16 м. В основі композиції - традиційна схема палацово-паркових ансамблів другої половини XVIII ст. у стилі бароко. Палацові споруди утворюють каре, обмежене центральним двоповерховим будинком та одноповерховими флігелями.

Дерев'яний на цегляному цокольному поверсі палац було в основному завершено до 1752 р. Залишались оздоблювальні роботи в інтер'єрах. Але через Семилітню війну (1756-1763) їх завершено під керівництвом наглядача палацу архітектора С. Каріна в 60-х роках XVIII ст.

Марийський палац, 1905

За документами, 1775 р. фасади палацу пофарбували вохрою, а ліпні прикраси побілили. У 28 кімнатах верхнього поверху стіни було обклеєно кольоровими шпалерами в позолочених різьблених рамах, паркетну підлогу набрано з дорогих порід дерева, груби обличковано ландшафтними синіми кахлями. У правому флігелі розміщалися служби, в лівому - кухня, хлібня та конфітурня (київське сухе й рідке варення було відоме в усій імперії).

1787 р. палац підновили з нагоди приїзду Катерини II. У деяких кімнатах з'явилися шовкові шпалери, дорогі меблі й витвори мистецтва.

брами палацу та Верховна Рада

У 1789-1790 рр. в одному з флігелів давалися театральні вистави. Згодом у палаці розмістилося присутствіє, а на початку XIX ст. мешкали генерал-губернатори.

1812р. палац віддали під шпиталь для полонених французів. Того ж року згорів правий флігель, 1819 р. у полум'ї загинув верхній дерев'яний поверх палацу. Лишилися тільки флігелі й цоколь, відведений під помешкання військових кантоністів.

1834 р. палац відбудувало Товариство мінеральних вод. У головному будинку влаштували курзал та приміщення для виготовлення й продажу штучних мінеральних вод: лікування

водами увійшло в моду, а поїхати на води за кордон чи на охоплений війною Кавказ міг не кожен киянин. Флігелі здавалися приїжджим. У зв'язку з очікуваним прибуттям до Києва імператора Олександра II у 1870 р. палац відновлюється як царська резиденція. Проект відбудови розробив архітектор Карл Маєвський. Зберігши основний бароковий образ будинку і стилістичний почерк Растреллі, К. Маєвський значно змінив об'ємно-просторову структуру палацу, додав поверх над центральним ризалітом та терасу з боку парку, суттєво збагатив декор. Йдучи за мистецькими уподобаннями нової архітектурної течії, К. Маєвський вирішив інтер'єри в дусі неоренесансу. Цокольні приміщення призначалися для царського почту; в центрі другого поверху - велика танцювальна зала, обабіч - салони та царські покої. Одноповерхові флігелі з коридорною системою планування залишалися в первісному вигляді.

Марийський палац. Інтер'єр

Палац дуже подобався цариці Марії Олександрівні, дружині Олександра II. Саме від її імені пішла друга назва палацу - Маріїнський. На її честь називався краєвидний, або англійський, сад (тепер - парк), закладений 1874 р. за проектом садівника А. Недзельського на місці колишнього Двірцевого плацу, де відбувалися військові паради. Востаннє царська родина зупинялася в Царському палаці в роки Першої світової війни.

 Кловський палац

Кловський палац, 2000

Пам'ятка архітектури. Збудований 1756 за проектом архітектора Й. Г. Шеделя архітектором П. І. Неєловим. Закінчив будівництво архітектор С. Д. Ковнір, який вніс у композицію й оформлення палацу елементи української народної архітектури. Палац розташований в колишній давній місцевості Клов (звідси й назва), яка в давнину належала Києво-Печерській лаврі. Спершу Кловський палац двоповерхова споруда-В 1863 було надбудовано третій поверх. Інтер'єр палацу розписано 1757 укр. художниками. Одночасно з будівництвом палацу навколо було посаджено декоративний парк. За час існування в палаці працювали різні установи. Спочатку в ньому містилася друкарня Києво-Печерської лаври, потім довгий час тут був військ. госпіталь; 18111856Перша чоловіча гімназія; перед Великим Жовтнем    1917 жіноче   духовне   училище. Під час громадян, війни палац зазнав руйнувань. У 1930 його було відбудовано. З 1975 до 1981 тут було розміщено музей Історії Великої Вітчизняної війни 1941-45. з 1981 до 2003 року в Кловському палаці знаходився Музей історії Києва. в 2003 році будинок Кловського палаце передано Верховному Суду України. на 2006 рік там проводиться ремонт.  Розташований на вул. Орлика, 8.

Кловський палац. фасад

Попередня    Головна    Наступна