Києво-Могилянська академія

Києво-Могилянська академія

З 1615 р. у Києві при Братському Богоявленському монас­тирі працювала Братська школа. 1632 р. на прохання Київського братства й Війська Запорозького Петро Могила об'єднав її та засновану роком раніше Лаврську школу в «гімназіум», який згодом став називатися Києво-Братською колегією. А після смерті митрополита за іменем «старшого брата, охоронця, наглядача й заступника» колегія стала зватися Києво-Могилянською. Першим ректором колегії був призначений ієромонах Братського монастиря друкар і письменник Тарасій Земка.

Петро Могила на території Братського Богоявленського монастиря розпочав будівництво мурованого шкільного бу­динку, що пізніше знаний як трапезна з церквою Святого Духа. Цей будинок зберігся донині. З Лаври було перенесено кілька дерев'яних будівель для розміщення учнів та вчителів, а для прибулих з інших міст засновано бурсу, яка знаходилася на те­риторії побудованого в першій чверті XIX ст. так званого ново­го корпусу Київської духовної академії, що також зберігся.

вид з Контракотвої площі

За Петра Могили колегія процвітала. Заможний київський митрополит надавав їй значну допомогу, зокрема й матеріальну. Адже він вважав її створення найбільшим досягненням свого життя. Перед смертю Петро Могила заповів колегії все своє майно, а також значні цінності, серед яких - бібліотеку, що складалася з понад 2 тисяч книжок. За його прикладом усі рек­тори, професори та вихованці цього вищого навчального за­кладу заповідали або дарували свої книжки до бібліотеки академії. Наприкінці XVIII ст. у бібліотеці Києво-Могилянської академії нараховувалося 12 тисяч книжок. Тут також зберігалися рукописні літописи і хроніки. На жаль, бібліотека була знищена пожежами 1780 та 1811 рр. Окремі рукописні й дру­ковані фоліанти зберігаються тепер у Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського.

Києво-Могилянську колегію підтримували гетьмани України, зокрема Богдан Хмельницький, Іван Самойлович. Доба Руїни призвела до занепаду колегії, але вона знову розцвіла за гетьмана Івана Мазепи. Гетьман жертвував значні кошти на підтримку колегії, її розбудову. Саме за Івана Мазепи у 1694-1701 рр. цей навчальний заклад отримав статус і юридичні права академії.

Значних зусиль для поліпшення матеріального становища академії та удосконалення навчального процесу доклав київ­ський архієпископ, а у 1743-1747 рр. митрополит Рафаш Заборовський. Після його смерті академія навіть стала зватися Києво-Могиляно-Заборовською.

Спочатку значної різниці між навчанням у колегії та Братській школі не було. Протягом 7 років дітей навчали «семи вільних наук»: граматики, риторики або поетики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії й музики. Пізніше стали вивчати й богослов'я. З XVIII ст. в академії повний курс навчан­ня тривав 12 років. Предмети, які вивчалися, поступово допов­нювалися новими. В цілому ж в академії вивчались ті самі дисципліни, що і в інших західноєвропейських вищих навчаль­них закладах. Студентів зараховували протягом усього року. Вікових обмежень не існувало наприклад, у класі граматики (третьому молодшому класі) навчалися учні від 11 до 24 років.

Протягом двох століть Києво-Могилянська колегія та ака­демія були центром освіти, науки і суспільно-політичної думки України. Писали, що академія багата на вчених людей і з неї «вся Росія джерело мудрості черпала». Тут починалася новітня українська наука - історія, археологія, філософія, природо­знавство, математика, медицина, мовознавство, літературо­знавство. З неї брали початок українська поетична школа, ук­раїнське образотворче мистецтво й архітектура, музика, театр.

головний корпус

Тут викладали відомі вчені й суспільно-політичні та цер­ковні діячі Інокентій Ґізель, Лазар Баранович, Йоаникій Галятовський, Варлаам Ясинський, Феофан Прокопович. В академії навчалися визначний український філософ Григорій Сковоро­да, видатний архітектор XVIII ст. Іван Григорович-Барський, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський, ком­позитори Максим Березовський та Артемій Ведель, гетьмани Іван Виговський, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Самойлович, Юрій Хмельницький. Автори відомих ко­зацьких літописів Самовидець, Самійло Величко та Григорій Граб'янка також були могилянцями.

1734 - на початку 1735 р. в академії навчався визначний російський учений Михайло Ломоносов. Випускник колегії Стефан Яворський 1687 р. організував у Москві перший вищий навчальний заклад Росії - Слов'яно-греко-латинську академію та став її першим проректором. 3 21 ректора московської академії 18 були могилянцями.

1786 р. імператриця Катерина II видала указ про закриття Братського Богоявленського монастиря й відкриття в ньому шпиталю. Києво-Могилянську академію було переведено до Лаври. Навіть незважаючи на те, що за Павла І монастир відро­дився, академія існувала недовго. 1817 р. її було закрито. На­томість того ж року в приміщеннях академії було засновано духовну семінарію, яка 1819 р. була реорганізована у Київську духовну академію.

Будівлі Братського Богоявленського монастиря та Києво-Могилянської академії, зведені у різні часи, частково зберегли­ся. Вони займають два квартали між Контрактовою площею та вулицями Г. Сковороди, Іллінською, Волоською та Почайнинською.

Попередня    Головна    Наступна