Маріїнський парк

Маріїнський палац з Міського саду

В будівництві палацово-паркових ансамблів ХVШ ст. типовим є створення єдиного загальноєвропейського архітектурного і регулярного садово-паркового стилю, блискучими взірцями якого є парадні резиденції Франції, Австрії, Польщі, Німеччині, Голландії, Росії. В Росії блискучими взірцями садово-паркового стилю є: Літній сад в Санкт-Петербурзі, Петергоф, Анненгоф, Царське Село, Кусково, Стрельна, Оранієнбаум. В Україні Міський сад, колишній Государів-Царський сад, при Імператорському палаці в Києві. Всі ансамблі цього стилю являли собою складну композицію, побудованою на єдиній вісі симетрії.

вид на Дніпрові далі

Збиральним фокусом цієї композиції завжди був палац, навколо якого групувалися різноманітні елементи парку, розташованих у ретельно встановленому порядку, з поступовим нарощуванням декоративного оформлення в напрямку до палацу. Деталі садових композицій ускладнювалися. Форми боскетів і партерів приймали складні, частіше криволінійні контури. Невід'ємною частиною ансамблю набули поверхневі води у вигляді великих чи малих фонтанів і басейнів, а також декоративна скульптура, якою прикрашалися не тільки штучні водоймища, але й парадні алеї.

Характер вищезгаданих регулярних парків ХУШ ст. в повній мірі відноситься і до Палацового парку в м.Києві. Геометрична схема плану, система парадних сходів між терасами, прийоми розташування рослинності, примхливі візерунки партерів, стрижені стіни боскетів, шпалери плодових дерев, принципи організації водяних улаштувань, альтанки та ін. створили парк-сад при Маріїнському палаці одним із величних прикладів російського регулярного садово-паркового стилю ХУШ ст. Планування київського Палацового парку-саду відрізнялося низкою типових особливостей, викликаних специфікою місцевості, . що свідчить про майстерність паркобудівничих того часу, які змогли справитися зі складним завданням улаштувати сад на досить крутому рельєфі.

пам'ятник генералові Ватутіну

В теперішній час навколо палацу збереглася невелика територія колишнього Першотравневого парку, нині зайнятого Міським садом. Ще до початку проектування благоустрою території, в травні 1980 рр. була створена спеціальна Комісія з представників Управління Київзеленбуду по визначенню меж території та оцінки існуючого середовища палацу. На підставі акту обстеження території, прилеглої до палацу, Комісія зробила остаточний вивід, що в результаті неодноразових ремонтів і різних видів пристосування палацу змінився не тільки загальний вигляд споруди, але й природне його оточення. В теперішній час існує не типове для доби спорудження палацового комплексу планування, асфальтове покриття доріжек, зелена посадка, котрі за своїми розмірами не відповідають розмірам палацової будівлі, закривають фасади та руйнують головні конструкції споруди. Комісія підтримала одностайну думку Вченої ради Держбуду УРСР про створення відповідної території навколо палацового комплексу із втраченими елементами, типовими для палацового паркобудування ХVШ-Х1Х ст., і висунула наступні рекомендації: знести малоцінні, що втратили декоративні якості, зелені посадки, а також ті посадки, що закривали фасади палацової споруди й руйнували головні конструкції будівлі.

Маріїнський парк вночі

Рекомендації Комісії виконано в 1980-1982 рр. в декілька прийомів, згідно етапам виробництва. Реалізована архітектурна частина благоустрою Головного подвір'я і території, прилеглої до південно-східних фасадів. Проект здійснено на сучасній території палацу і охоплював невелику площу, котра безпосередньо прилягає до обох поздовжніх фасадів споруди. Він розроблений на підставі вищезгаданих іконографічних даних і матеріалів аналогій парків ХVШ ст. в Росії та в інших державах Європи. Планування Південно-східного подвір'я і форма партерів прийнято за аналогіями і відповідно до креслень Палацового саду 1748 р. Малюнок і форма зелених посадок мають традиційний в середині ХУШ ст. характер низький, фігурно-стрижений чагарник самшит, посаджені затейливым візерунком на обох центральних симетричних партерах, а також навколо периметру всіх партерів у вигляді куль, розміром до 50-80 см. в діаметрі. Висота чагарників у стриженому стані не повинна перебільшувати 40-50 см. Края усіх прямокутних і криволінійних партерів закріплювані бучардированими плитами зі сірого граніту, висотою 10 см., шириною 35 см., що створюють виразні декоративні ефекти сіра стрічка бордюру немов би облямувала яскраву зелень газонів. Застосований граніт прийнятий із родовища Старі Бабани. Мощення площі Південно-східного подвір'я прийнято зі червоних гранітних плит із Коростишівського родовища з термічною обробкою лицевої його поверхні. Проектування усіх архітектурних елементів благоустрою (форма партерів, озеленіння, фонтани та ін.) перевірялися шляхом макетування на місцях, де передбачалося їх розташування. Макети в натуральну величину форм партерів, пошуки розмірів фонтанів виконувались за кресленнями інституту Укрпроектреставрація і за участю проектантів Управління будівництва урядових споруд. Макети озеленіння, як і шаблони озеленіння, за якими здійснювалася посадка чагарників, виконувались інститутом Укрпроетреставрвація. Інженерну частину проекту благоустрою території випущено також інститутом Укрпроектреставраія.

Сполучення коливної води з архітектурою, скульптурою і зеленою посадкою завжди було одним із засобів створення різноманітних декоративних і художніх решень в архітектурі і в садово-парковому мистецтві. Декоративно оформлені фонтани завжди були улюбленим виразом міських і палацових площ в Європі та в Росії. Розміри фонтанів, їх форми в плані, насиченність їх декоративними елементами були надзвичайно різноманітні. При розробці архітектурного вигляду фонтанів на Південно-східному (Головному) подвір'ї Маріїнського палацу за аналогію прийнято твори російського і закордонного садово-паркового мистецтва. Центрально-осьова композиція планування подвір'я із пішохідною доріжкою по лінії центральної вісі обумовила появу двох симетрично розташованих фонтанів.

За планом вибрано форму фонтанів, котра перекликається зі конфігурацією палацових партерів. Дзеркальна поверхня фонтанів аналогічна такої же дзеркальної поверхні партерів. Мурована частина фонтанів виготовлялася із мармуру світло-сірого кольору з невеликою кількістю темних прожилок, взятого із родовища Коелга Челябинської області. Блоки бортів басейнів підібрані й нарізані на Біличському дослідно-експериментальному каменеобробному заводі в м.Києві. Інститут Надтвердих матеріалів АН УРСР виготував спеціальні фрези і обробив мармурові блоки на своєму Дослідному заводі в м.Києві (Лабораторія №9). Установку на місці вже опрацьованих полірованих блоків здійснювалося майстрами-мармуровниками Українського спеціального науково- реставраційного виробничого управління. Всю інженерну частину виробництва фонтанів виконувалося Управлінням будівництва урядових будівель за кресленнями інституту Київпроект".

Маріїнський парк. доріжка до палацу

На підставі іконографічних даних у ХУШ-Х1Х ст. київський Царський сад розташовано з північно-західного боку палацу. В теперішній час це є територія Міського саду і стадіону Динамо імені В.Лобановського. Палацу належить лише невелика ділянка, котра безпосередньо прилягає до північно-західного його фасаду. Проект реставрації передбачав благоустрій цієї ділянки та прилеглої до газону паркової доріжки. Оскільки палацова ділянка дуже мала, тому наявні історичні матеріали ХУШ ст., які характеризують територію Маріїнського палацу з боку саду, реалізувати не вдалося. В якості опорного матеріалу було використані історичні аналоги.

Планування території. Безпосередньо до стін бокових крил споруди прилягає широка дорога, котра розширюється в місцях переходів до центрального ризаліту, утворюючи невелику площу, в центрі якої стоїть круглий фонтан, в діаметрі розміром 3,6 м. Для мощення цієї території прийнято традиційний матеріал цеглу зі сірого граніту клинкер. Мощення виконано у вигляді трьох доріжок одна перед центральним ризалітом, а двоє перед боковими крилами. Цеглу клинкер виготовлено на Слав'янському керамічному заводі. Частина плит має криволінійну конфігурацію, котра відповідає контурам площадки. Усі камені роботи на цій ділянці виконано УСНРВУ Держбуду УРСР. Фонтан в центрі невеликої площі перед входом до палацу виконано з того ж світло-сірого мармуру Коелгинського родовища, що і двоє фонтанів на території Південно-східного подвір'ї. Проектні роботи (архітектурну частину) виконано інститутом Укрпроектреставрація, (інженерну частину фундаментів) інститутом Київпроект.

Головна    Наступна